чистити

чи́щу, чи́стиш, недок., перех.

1) Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. || Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. || Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін. || перен. Робити благородним, світлим, очищати.

2) Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь. || Здирати луску з риби. || Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін.

3) перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).

4) перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.

5) Те саме, що каструвати.

6) перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити.

7) перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось.